Бухгалтерський облік зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною.
План.
1. Організація і ведення бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною.
2. Операції з давальницькою сировиною.
1. Організація і ведення бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною.
Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземними замовниками (чи закуплені іноземними замовниками за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї готової продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні. якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні.
Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.
Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах – це операція з переробки, збагачення чи використання (давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини), вивезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20% загальної вартості готової продукції.
Замовник – це суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину.
Виконавець – це суб’єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, збагачення, використання давальницької сировини.
Готова продукція – це продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків з її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.
Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються у разі ввезення товарів.
Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державної податкової інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини.
У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому у контракті, за межі митної території України у період, що не перевищує 90 календарних днів або в інші офіційно дозволені терміни, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, передбаченого умовами контракту, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить оплату ввізного мита, податків та зборів, які мали бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію.
Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартості давальницької сировини перераховується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу за векселем.
Готова продукція, що виготовлена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на територію України, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування.
За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплату за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при бартерних операціях.
Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб’єктів підприємницької діяльності України за іноземну валюту.
Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не меншою від митної вартості давальницької сировини.
У разі, коли давальницька сировина, яка вивозиться за межі митної території України українським замовником, підлягає обкладанню вивізним (експортним) митом, податками та зборами. Їх сплата (крім митних зборів) проводиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.
У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочка платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки, збори (крім митних зборів) не справляються.
Зовнішньоекономічні операції з вивезеною давальницькою сировиною здійснюються з метою її переробки іноземним виконавцем на продукцію (товари) за умовами складеного договору (контракту).
2. Операції з давальницькою сировиною.
Операції з давальницькою сировиною здійснюються на підставі договорів на переробку давальницької сировини, укладених між підприємством-замовником (або “давальцем”) і підприємством-виконавцем (переробником). Порядок відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку визначається їх економічною суттю.
Замовник, що є власником давальницької сировини і виробленої з неї готової продукції, веде облік своєї діяльності виходячи з того, що ця діяльність виробнича. Підприємство-замовник придбаває сировину для виробництва продукції, потім залучає інше підприємство до переробки цієї сировини і в результаті отримує готову продукцію. Облік виробництва готової продукції і калькуляцію її собівартості здійснює замовник, при цьому послуги переробника включаються до складу затрат замовника на виробництво готової продукції.
Замовником дохід визнається після відвантаження продукції покупцеві. Собівартість реалізованої продукції визначається в сумі вартості сировини, переданої в переробку, і вартості послуг переробника, які припадають на реалізовану продукцію. У деяких випадках слід урахувати інші витрати, наприклад, втрати від браку. Усі інші витрати, що можна віднести до адміністративних витрат по збуту й інших операційних, списуються у витрати періоду в загальному порядку.
У балансі замовника відображаються такі показники:
- по рядку 100 – матеріали, передані в переробку;
- по рядку 130 – отримана від переробника готова продукція.
Переробник ураховує вартість отриманої давальницькою сировини і виробленої з неї готової продукції на забалансовому рахунку, оскільки до нього не переходить право власності на такі сировину і продукцію. Предметом діяльності переробника є надання послуг з переробки чужої сировини, відповідно його дохід і витрати визнаються у зв’язку з такою переробкою.
Згідно з П(С)БО 15 “Дохід” при наданні послуг дохід визнається виходячи із ступеня завершеності операції з надання таких послуг на дату балансу, якщо можна достовірно оцінити результат цієї операції. У цьому випадку ступінь завершеності послуг з переробки давальницької сировини можна оцінити за кількістю одиниць виробленої готової продукції. Підтвердженням обсягу наданих послуг є підписаний обома сторонами акт про надання послуг. Зручно оформляти такий акт щомісяця (щокварталу), періодично визнаючи обсяг наданих послуг і кількість виготовленої готової продукції.
Оплата послуг переробника може здійснюватися грошовими коштами, сировиною, готовою продукцією, виробленою з давальницької сировини, або з використанням усіх форм оплати одночасно. Якщо оплата здійснюється сировиною або продукцією, то в даному випадку відбувається обмін запасів на послуги.
Сума доходу й оцінка запасів, отриманих у результаті бартерної операції, визначаються в порядку, передбаченому для бартерних операцій. Детальніше ці питання висвітлюються в розділі “Бартерні товарообмінні операції”.
Зупинимось на даті визнання доходів і витрат в обох сторін.
1. Датою визнання доходу замовника є дата відвантаження сировини переробнику (якщо оплата проводиться сировиною) або дата надання переробником послуг (якщо оплата проводиться готовою продукцією).
Отримані від переробника послуги включаються до складу прямих витрат замовника на виробництво готової продукції. Датою визнання витрат буде дата надання переробником своїх послуг.
2. Датою визнання доходу переробника є дата надання послуг, визначена на підставі оформленого сторонами відповідного акта.
Витрати переробника, пов’язані з переробкою давальницької сировини, визнаються у міру їх здійснення.
Кількісно-гатунковий облік сировини на складі веде підприємство, що є замовником згідно з договором переробки давальницької сировини. Облік ведеться на картках складського обліку за типовою формою №М-12, затвердженою наказом №193.
При оприбуткуванні готової продукції, отриманої від переробника давальницької сировини, замовник оформляє прибуткові ордери за формою №М-4, на підставі яких заповнюються картки складського обліку.
у бухгалтерії замовника оформляються накопичувальні відомості кількісно-сумарного обліку матеріалів по рахунку 206 “Матеріали, передані в переробку”.
Так само ведеться облік готової продукції.
Передача сировини і готової продукції від замовника до виконавця і назад оформляється накладними в загальновстановленому порядку.
В обліку виконавця рух давальницької сировини і виготовленої з неї готової продукції ведеться за замовниками, видами сировини і за місцями їх зберігання і переробки.
Надання послуг з переробки давальницької сировини підтверджується актом про надання послуг, підписаним обома сторонами.
Розглянемо приклади відображення операцій з давальницькою сировиною в бухгалтерському обліку замовника і переробника.
Приклад 1.
Замовник відвантажив виконавцеві давальницьку сировну на суму 20000 грн. У результаті переробки отримана готова продукція на суму 27900 грн. Виконавець пред’явив замовникові рахунок на надані ним послуги в сумі 9000 грн. (у тому числі ПДВ – 1500 грн.), що був оплачений грошовими коштами.
Послуги транспортної організації з доставки продукції на склад замовника оплачені замовником.
ent:� 5 t (� � ght: 150%'>У крові людини місткість фтору коливається в межах 0,03-0,07%. Значно більше його є в кістках (10-30 %) і особливо багато є в зубах (в емалі 120-150 мг %, в дентині близько 50 мг %).В кістках і зубах фтор знаходиться в нерозчиненому вигляді фтор кальцієвої солі, фосфорної кислоти фтор апарата. В організмі фтор потрапляє безпосередньо з питною водою. Оптимальна місткість фтору у воді коливається в межах 0,5-1,2 мг в 1 літрі.
В місцевостях, де місткість фтору у воді нижча і де харчові продукти бідні на фтор, часто зустрічається кароїз зубів, але надлишок фтору викликає друге захворювання – флюфоз.
Фтор відноситься до біомікроелементів і відіграє значну роль в розвитку і мінералізації кісток зубів. Відноситься до абсолютно необхідних для організму мікроелементів.
В медицині деякі фторомісткі сполуки зустрічаються, як лікарські засоби, вони використовуються для наркозу, в кількості кровозамінників.
По знаходженню в земній корі (6,5´10-2%) дванадцяте місце серед хімічних елементів, в гірських породах його концентрація в середньому складає 300-800мг/кг, в ґрунті віз 30 до 320 мг/кг, в підземних водах – до 20 мг/л і більше, в морській воді – 0,7-1,4мг/л, в атмосферному повітрі – від 2´10-6 до 4´10-4 мг/м3.
Фіф являється остереотипним елементом в зубах і кістках людини і тварини його місткість сягає 2000 мг/кг і вище, в середньому він же складає 240 – 560 і 200 – 400 мг/кг.
Джерелом його, потрапляю чого в біосферу, являється вулканічні гази, місткість до 2,5% фтору і вулканічні гірські породи, в яких знайдено біля 90 фторомістких матеріалів.
Фтор стимулює репаративні процеси при переломах кісток, попереджає розвитку синильного остеонороза.
Бром – Br.
Бром – це постійна складова частина різних тканин організму людини і тварин. В тканинах ссавців місткість брому нерівномірна і коливається в межах 0,1-0,7 мг %. Значно вища концентрація брому в гіпофізі. В організм бром поступає з харчовими продуктами (рослинного походження) і невеликою кількістю його вводять з кухонною сіллю.
Солі брому широко використовуються в медицині в кількості лікарських речовин.
Відомо 2 стабілізатора і 20 радіоактивних ізотопів. Місткість брому в земній корі складає 0,6´10-4%.
В природі зустрічається і вигляді сполучення у воді деяких соляних озер, морської води близько 0,005 %, в бурових водах і також хлоромістких мінералів. Бром містить також в рослинних організмах; найбільш багаті ним фасоля і горох. В тваринних організмах бром міститься переважно в крові, спинномозковій рідині і гіпофізі.
В промисловості бром дістають з природних джерел – із морської води, з концентрованих розсолів (ропи) соляних озер.
Бромна вода застосовується як окисник і бромуючі засоби в хімічному синтезі і аналізі. Бром утворюється багатьма сполуками з різними органічними речовинами.
Він широко використовується у (медицині) промисловості – в виробництві антидетонаторів горючого, в органічному синтезі, в фармацевтичній, фото- і кінопромисловості.
Деякі органічні сполуки брому використовують як інсектициди, а також, а також як ефективні вогнегасні засоби.
В медицині при лікуванні неврозів, істерії, безсоння і інших розладів і інших розладів нервової системи, широко використовують броміди калію, натрію, кальцію і алюмінію, а також деяких органічних сполук брому. Надмірне накопичення в організмі викликає бромистих солей викликає шкірні висипки і пригнічування нервової системи.
Мідь – Cu.
Мідь відіграє важливу роль в організмі людини, входить до складу деяких окислених ферментів. Велике значення має мідь в процесах кровотворення, при синтезі гемоглобіну і ферментів цитохромосомів, де її функції тісно пов‘язані з функцією заліза.
Місткість міді в плазмі крові людини складає 0,1 мг %.
Мідь є важлива для процесів росту (значна частина міді захоплюється плодом). Вона впливає на функцію залоз внутрішньої секреції, властива інсуліноподібна дія, в зв’язку з чим сполучення міді приймають інколи хворі на цукровий діабет.
Недостатність міді в їжі тварин приводить до розвитку у них ряду паталогічних процесів. Добова необхідність в міді для дорослої людини становить 0,035мг на 1 кг . Найбільше багаті міддю гов‘яжа і свиняча печінка, шампіньйони, печінка палтуса, печінка тріски.
Мідь входить в структуру або склад активного центру багатьох метало протеїдів рослинних і тваринних пластоцианіна, хлоропластів, поліфенолоксідаз, лаказо, дофін - b - гідроксилази, гемоціаніна, а також виявившихся в складі інших білків, функція деяких в організмі кінцевого зупинення.
Мідь в метало протеїдах коливається від 0,2 до0,8%. В організмі дорослої людини міститься 100-150 мг міді, в м‘язах і кістках міститься 50%, а в печінці – 10% всієї міді організму. Особливо багаті на мідь горіхи, гриби, боби, соя, кава, печінка тварин.
Використана література.
1. Медичний енциклопедичний словник.
Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу “Медичний вісник” та “Охорона здоров‘я”.
Немає коментарів:
Дописати коментар